Біопсія бластоцисти / бластомера

Біопсія бластоцисти та бластомера: сучасні методи генетичного тестування ембріонів

Біопсія ембріона – це процедура, що передбачає забір клітин для подальшої доімплантаційної генетичної діагностики (PGT), яка допомагає визначити хромосомні аномалії або спадкові захворювання. Такий підхід значно підвищує шанси на успішну вагітність під час екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), оскільки дозволяє відібрати генетично здорові ембріони. Процедура виконується в лабораторних умовах та не впливає на здатність ембріона до подальшого розвитку. Генетичне тестування може бути рекомендоване парам із високими ризиками генетичних патологій, повторними викиднями, невдалими спробами ЕКЗ або носіям спадкових мутацій.

Різниця між біопсією бластомера та бластоцисти

Біопсія може проводитися на різних стадіях розвитку ембріона, що впливає на точність результатів і ризики для подальшої імплантації.

• Біопсія бластомера (3-й день розвитку) – передбачає забір однієї клітини зі стадії 8-клітинного ембріона. Цей метод менш точний, оскільки кожна клітина на цьому етапі містить всю генетичну інформацію, а мозаїцизм (наявність клітин із різним хромосомним складом) може спотворювати результати. Також вилучення однієї клітини на ранній стадії може вплинути на подальший розвиток ембріона.
• Біопсія бластоцисти (5–6-й день розвитку) – більш безпечний і точний метод, при якому забирають 5–7 клітин із трофектодерми (зовнішнього шару ембріона, що формує плаценту). Це дозволяє отримати більше генетичного матеріалу для аналізу, знизити ризик помилкових результатів та не впливає на життєздатність ембріона.

Коли рекомендується біопсія ембріона?

Біопсія ембріона рекомендується у випадках:

Використання донорських ооцитів або сперми, коли потрібно підтвердити відсутність генетичних патологій.

Виявлених генетичних мутацій у партнерів, що можуть передаватися дитині.

Невдалих спроб ЕКЗ, коли імплантація ембріонів не відбувається або вагітність переривається на ранніх термінах.

Високого віку жінки (35+ років), коли зростає ризик хромосомних аномалій.

Звичних викиднів, пов’язаних із хромосомними порушеннями у плода.